WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

Загрузка...
ГоловнаПсихологія → Розвиток комунікативних умінь і навичок педагогів (Семінар-тренінг для вчителів) - Реферат

Розвиток комунікативних умінь і навичок педагогів (Семінар-тренінг для вчителів) - Реферат


Реферат з психології
Розвиток комунікативних умінь і навичок педагогів (Семінар-тренінг для вчителів)
Основною метою діяльності практичного психолога є не тільки психо-логічний супровід дитини, а й просвітницька робота з педагогічним колективом для налагодження широкої конструктивної співпраці у педагогічному колективі; отримання педагогами знань з психології, дефектології; орієнтування діяльності на гуманістичні принципи. Найефективнішими формами роботи є індивідуальні консультації (у разі запиту з боку самого педагога), психолого-педагогічні консиліуми з чітким розподілом функцій і обов'язків усередині групи учасників і загальною відповідальністю за реалізацію прийнятих рішень, а також проведення тренінгів.
Пропонуємо матеріали семінару-тренінгу "Розвиток комунікативних умінь і навичок педагогів".
Мета тренінгу: опанування педагогами прийомів ефективного спілкування через ігрові методи навчання й техніку активного слухання.
Завдання тренінгу:
- розширення можливостей встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
- відпрацювання навичок розуміння себе, інших людей, а також взаємин між людьми;
- набуття навичок активного слухання;
- активізація процесу самопізнання й самоактуалізації;
- розширення діапазону творчих здібностей;
Ведучий. Спілкування людей між собою - надзвичайно складний процес. Неефективність у спілкуванні може бути пов'язана з повною або частковою відсутністю певного комунікативного уміння. Труднощі, які виникають у спілкуванні в конкретній ситуації, можуть бути спричинені недостатнім самоконтролем, наприклад через невміння впоратися з перевантаженням, імпульсивністю, агресією тощо. Кожний з нас вчиться володіти собою, набуваючи досвіду, часто на помилках і розчаруваннях.
Чи можна навчитися спілкуватися, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це можна за допомогою гри. Гра - це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, у процесі якого людина набуває певного досвіду. До того ж, роблячи помилки в штучній ситуації спілкування, людина не відчуває відповідальності, а у реальному житті - так. Це дає змогу більше пробувати, шукати ефективні форми взаємодії і не боятися "поразки".
Безсумнівним позитивним моментом ігрових вправ є можливість отримати оцінку своєї поведінки збоку, порівняти себе з оточенням і скоригувати своє спілкування в наступних ситуаціях. Слід пам'ятати, що набагато легше помітити помилки, неточності у спілкуванні своїх близьких, співробітників, керівників, ніж власні.
На початку заняття ведучий може запропонувати учасникам оцінити свої комунікативні навички і уміння. Ведучий малює на дошці (чи вивішує заздалегідь підготовлений малюнок) "сходи комунікативної майстерності". Лівий край - майстер комунікації, правий - рівень майстерності. Завдання - знайти своє місце на цих сходах і стати туди, відповідно до своїх міркувань. По завершенню роботи учасники групи обговорюють вправу.
Успішність заняття багато в чому залежить від мотивації навчання й ефективного спілкування. Вироблення мотивації може відбуватися за допомогою різних завдань, а саме: проведення рольової гри на професійно значущу тему, перегляд відеозапису групової дискусії з подальшим обговоренням, програвання особистих проблем під час тренінгу.
Пропонуються рольові ігри.
ПОЧАТКОВІ ВПРАВИ
"Візуальне відчуття"
Мета: удосконалення перцептивних навичок сприйняття й представлення один одного.
Хід вправи. Усі сідають колом. Ведучий просить, щоб кожен уважно подивився на обличчя інших учасників. Через 2-3 хв всі закривають очі і намагаються уявити собі обличчя інших учасників групи. Впродовж 1-2 хв потрібно фіксувати в пам'яті обличчя, яке вдалося найкраще уявити (запам'ятати). Після виконання вправи група обговорює свої відчуття й повторює вправу. Завдання: кожний учасник групи намагається відтворити в пам'яті якомога більшу кількість облич учасників тренінгу.
"Через скло"
Мета: встановлення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.
Хід вправи. Один з учасників пропонує текст, записуючи його на папір, але передає його ніби через скло, тобто мімікою та жестами. Учасники групи називають те, що вони зрозуміли. Ступінь збігу переданого й запи-саного тексту свідчить про уміння встановлювати контакт.
"Дискусія"
Мета: досягнення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.
Хід вправи. Група поділяється на трійки. У кожній трійці розподіля-ються обов'язки. Один з учасників грає роль "глухого і німого": він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні - зір, жести, пантоміміка; другий учасник грає роль "глухого": він може говорити і бачити; третій - "сліпого і німого": він здатний тільки чути і показувати. Усій трійці пропонують завдання, наприклад, домовитися про місце, час і мету зустрічі.
На вправу дають - 15 хв.
"Так"
Мета: удосконалення навичок емпатії і рефлексії.
Хід вправи. Група поділяється на пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрій чи відчуття, інший ставить йому запитання, щоб з'ясувати деталі. Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на запитання учасник одержує три позитивні відповіді - "так".
"Передавання руху по колу"
Мета: удосконалення навичок координації та взаємодії на психо-моторному рівні, розвиток уяви та емпатії.
Хід вправи. Усі сідають у коло. Один з учасників групи починає діяти з уявним предметом так, щоб його можна було продовжити. Сусід повторює його дію і продовжує вправу. У такий спосіб предмет обходить коло і повертається до першого гравця, який називає переданий йому предмет і кожен з учасників називає, у свою чергу, що передавав саме він. Після обговорення вправа повторюється ще раз.
Ведучий. Численні дослідження показують, що успіх людини, яка працює в сфері постійного спілкування, на 80 % залежить від її комуніка-тивної компетентності.
Непродуктивність у спілкуванні може бути пов'язана з відсутністю комунікативних навичок спілкування, з труднощами їх практичної реалізації (стомлення, неуважність, умови діяльності, особливості ситуації). На підтвердження сказаного ведучий аргументовано наводить випадки, коли учасники дискусії пропускали висловлювання інших чи спотворювали предметні позиції під час відтворення розмови з пам'яті. Можна також послатися на приклади, взяті з праць Д.Карнегі, Й.Атватера, про те, як важливо бути уважним слухачем.
Можна виділити такі невербапьні канапи комунікації:
o очі і контакт за допомогою погляду;
o обличчя і його експресія;
o жести;
o пози;
o тактильні відчуття (дотики);
o дистанція під час спілкування.
Інструкція. Вашій увазі пропонується методика на визначення уміння слухати іншу людину.
Перед вами 16 запитань, на кожне з яких ви можете відповісти твердженням "так" чи "ні". Варто пам'ятати, що "правильних" чи "неправильних" відповідей не буває. Головне - намагайтесявідповідати чесно, не намагайтеся справити позитивне враження, відповіді мають відповідати дійсності. Вільно та щиро висловлюйте свою думку. У цьому випадку ви зможете краще пізнати себе. Заздалегідь дякуємо вам!
МЕТОДИКА НА ВИЗНАЧЕННЯ УМІННЯ СЛУХАТИ
1. Чи терпляче ви чекаєте, доки інший закінчить говорити і дасть вам можливість висловитися?
2. Чи поспішаєте ви прийняти рішення до того, як зрозумієте сутність проблеми?
3. Чи слухаєте ви лише те, що вам подобається?
4. Чи заважають вам слухати співрозмовника ваші емоції?
5. Чи відволікаєтеся ви, коли співрозмовник висловлює свої думки?
6. Чи запам'ятовуєте ви замість основних моментів бесіди якісь несуттєві?
7. Чи заважають вам упередження сприймати інформацію?
8. Чи припиняєте ви слухати співрозмовника, коли з'являються труднощі в розумінні його думки?
9. Чи займаєте ви негативну позицію щодо співрозмовника?
10. Чи завжди ви слухаєте співрозмовника?
11. Чи ставите ви себе на місце того, хто говорить, щоб зрозуміти, що змусило співрозмовника говорити саме так?
12. Чи берете ви до уваги той факт, що у вас із співрозмовником можуть бути різні погляди на предмети обговорення?
13. Чи припускаєте, що у вас і вашого співрозмовника може бути різне розуміння змісту уживаних слів?
14. Чи намагаєтеся ви з'ясувати причини суперечки, наприклад, різні точки зору, постановка питання?
15. Чи уникаєте ви погляду співрозмовника у бесіді?
16. Чи виникає у вас бажання перервати співрозмовника і вставити своє слово за нього, випередити його з висновками?
Обробка результатів (підраховують кількість відповідей) . Інтерпретація
6 балів і менше. Низький ступінь виразності уміння слухати інших,
загрузка...

 
 

Цікаве

загрузка...