WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Визначення поняття ”цінність” - Реферат

Визначення поняття ”цінність” - Реферат

поняття цінності досить адекватне філософському. На початку XX століття соціологи використовували неокантіанське тлумачення цінності, яке використав Макс Вебер. У нього цінність однократна та беззаконна, вона - довільно і навіть ірраціонально проектоване людиною явище.
Людське суспільство, писав М. Хайдеггер, в цілому походить на міфологічного царя Мідаса: все, до чого воно торкається набуває цінності.
Методологічно важливими є ідеї соціологів у рамках ціннісної проблематики, що підкреслюють роль цінностей як визначних цілей і норм поведінки людей, ідеалів як головних двигунів життєдіяльності особистості (Е. Дюркгейм, М. Вебер).
За Т. Парсонсом, цінності - це вищі принципи.
Не зважаючи на те, що педагог - це творча, харизматична особа, в основі її природи лежать загальні цінності, маніфестовані Віктором Франклом на трьох складових людського екзистенціалу: духовності, свободі та відповідальності. Саме тому ми приходимо до думки, що на лавахвищого навчального закладу відбувається завершальний етап формування життєвих та професійних цінностей майбутнього педагога і перетворення їх на норми та правила поведінки (вторинна соціалізація).
Вагомий внесок у розвиток психології цінностей внесли Б. Ананьєв, А. Лазурський, О.Леонтьєв, В. Мясищев, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе, В. Ядов та інші вчені, чиї погляди складають унікальний базис аксіологічної освіти.
Тепер стосовно визначень поняття цінність. Відзначимо їх багатоаспектність та різноплановість.
Б.Г. Чижевський розуміє цінність як філософсько-соціальну, політичну, психологічну категорію, що визначає позитивне та негативне явище природи, форм суспільної організації, історичних подій, моральних учинків, духовних витворів для людства, окремого суспільства, народу, соціальної групи чи особи на конкретному етапі історичного розвитку.
За Т.В. Бутківською, цінність - це, з одного боку, властивості того чи іншого суспільного предмета, явища, які задовольняють потреби, інтереси, бажання. З іншого боку, цінності - це ставлення суб'єкта до предметів та явищ реальності, яке виражається ціннісними орієнтаціями, соціальними установками, якостями особистості.
В.П. Тугарінов вказує, що цінності суть ті явища (або сторони явищ) природи і суспільства, які є благами життя і культури людей певного суспільства чи класу дійсність, мета або ідеал.
А.М. Коршунов, В.В. Мантатов розглядають цінність як особливу визначеність предметів та явищ, яка відрізняє їх від природи буття, а суспільна значимість природних явищ виступає критерієм ціннісності.
За С.Ф. Анісімовим, цінність є позитивне значення даного предмета або його властивості для конкретного суб'єкта діяльності з точки зору того, настільки цей предмет здатний задовольняти певну потребу.
В інших філософських працях (А.Т. Москаленко, Ю.М. Кулюткін, М.С. Нарський) цінність трактується як те, що спрямоване в майбутнє і має значення для досягнення якої-небудь цілі, або як предмет потреб людини.
Вважаємо необхідним позначити, що в психології поняття "цінності" семантично узгоджується з такими категоріями психології як "установка" - за Д. Узнадзе, "значимість" - за М. Добриніним, "особистісний смисл"- за О. Леонтьєвим, "психологічні відносини" - за В.М. Мясищевим.
Помітний внесок у розвиток аксіологічної теорії вніс петербурзький учений М.С. Каган, який запропонував обґрунтований підхід до оцінки феномена цінності. Він вважає за необхідне виділити ціннісну проблематику і відмежувати її від явищ онтологічних, гносеологічних, праксеологічних. У визначенні цінності він виділяє важливий аспект - її рефлексивно-емоційну та регулятивну функції. Цінність - це внутрішній, емоційно освоєний суб'єктом орієнтир його діяльності, і тому вона сприймається ним як його власна духовна інтенція. До цього варто додати, що роль цінностей у суспільному і культурному житті, на думку М.С. Кагана, двомірна, вона виявляється як у відносинах суб'єкта до об'єкта так і у відносинах між суб'єктами. Цінності спрямовують, орієнтують, регулюють відносини людей, згуртовуючи одних і роз'єднуючи тих, хто володіє іншими цінностями.
Г.П. Вижлєцов вважає, що прийняті в літературі різні визначення цінностей як важливого або належного, норми або ідеалу, як предмету всякого інтересу, переваги або оцінки, насправді не суперечать одне іншому, оскільки входять на різних рівнях в цілісну структуру цінності і виявляються відповідним чином залежно від ситуації.
На думку В. Василенка, категорія цінності розкриває один з суттєвих моментів універсальної взаємозалежності явищ, а саме момент значення одного явища для буття іншого. Носієм цінності може бути будь-яке явище, що знаходиться у взаємодії із суб'єктом. Відповідно до позиції В. Василенка, цінність не може бути еквівалентна поняттям блага, норми поведінки, ідеалу, істини і т.п., оскільки це не дозволяє визначити специфіку проблеми цінності. Специфіка ж, на думку філософа, полягає в тому, що цінність - це момент єдності суб'єкта й об'єкта, це функція двох змінних.
В. Василенко виділяє актуальні і потенційні, безпосередні й опосередковані цінності.
Цінності, на думку Є.В. Диміної, - це ставлення суб'єкта (людини або суспільства) до об'єктів, сфера переживань людини. Для того, щоб об'єкт мав цінність, необхідно, аби людина усвідомлювала наявність у ньому таких властивостей, які здатні задовольняти її певні потреби. Як приклад, Є.В. Диміна наводить притчу з творів К. Поппера. Учень запитав свого вчителя: наскільки вірним є вислів, що не в грошах щастя? Вчитель обґрунтував вірність цих слів у такий спосіб: за гроші можна купити постіль, але не сон; їжу, але не апетит; ліки, а не здоров'я; слуг, але не друзів; жінок, але не любов; житло, але не домашнє вогнище; розваги, але не радість; вчителів, але не розум.
Щодо категорії "цінність" ще донедавна чітко увиразнювалися дві позиції. Одна відтворювала розуміння цінності як об'єктивної властивості речей, що міститься в їхній власній природі. Безпосередньо репрезентує таку позицію В. Оссовський, на думку якого, цінності - це об'єктивні риси, які притаманні скоріше предметам та ідеям, аніж властивостям суб'єкта, що їх оцінює.
Зокрема, такий погляд на цінності пропонує І. Попова, яка вважає цінностями узагальнені уявлення, що постають як ідеали, стереотипи суспільної та індивідуальної свідомості, і функціонують як ідеальні критерії оцінки і орієнтації особистості й суспільства. Водночас, як зауважує І. Попова, усі визначення і твердження, що стосуються поняття "цінність", ще й дотепер не розкривають досить повно специфіки цінностей як особливих регуляторів поведінки, не дають можливості чітко виявити відмінність

 
 

Цікаве

Loading...