WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Бронхіальна астма - Реферат

Бронхіальна астма - Реферат

кашель, емфізема. Поступово ці явища стають менш виразними, настає ремісія. При більш важкому перебігу приступи можуть повторюватися або бути тривалішими: від 30-40 хв до кількох годин і навіть днів (астматичний статус).
Астматичний бронхіт - варіант перебігу бронхіальної астми, в основному буває у дітей раннього віку, тому що в них вазомоторні (набряк стінки бронхів) та секреторні (виділення в просвіті бронха в'язкого секрету) механізми переважають у патогенезі порушення бронхіальної прохідності в момент приступу астми. У більшості дітей бувають прояви ексудативного діатезу, збільшення периферичних лімфатичних вузлів, у частини дітей -· збільшення загрудинної залози.
Клініка астматичного бронхіту характеризується експіраторною задишкою (пихкання), яку чути на відстані, значними катаральними змінами в легенях (провідні вологі хрипи на вдиху і видиху), вологим приступодібним кашлем з великою кількістю харкотиння. Астматичний бронхіт, виникаючи на фоні респіраторної інфекції, має затяжний перебіг, часто укладнюється пневмонією.
Тяжкість приступу бронхіальної астми залежить від тривалості перебігу захворювання, характеру та тяжкості інфекційного процесу в бронхолегеневій системі.
Ускладнення бронхіальної астми такі: хронічна емфізема легень, легеневе серце, ателектаз, пневмоторакс, пневмомедіасти-нум, неврологічні розлади.
Лікування бронхіальної астми повинно бути поетапним, Воно включає зняття приступу, комплексне лікування з метою ліквідації алергічної реакції та запобігання повторним приступам ядухи.
На першому етапі долікарську медичну допомогу (в період передвісників приступу) подають медична сестра, фельдшер або батьки вдома. Треба заспокоїти дитину і батьків, забезпечити доступ свіжого повітря. Дитині роблять гарячу ванну для рук і ніг (38-39 °С, 10-15 хв), кругові банки (дітям, які старші за 1,5-2 роки, всередину дають бронхолітичні препарати (еуфілін, ефедрин, теофедрин або антастман, новодрин), алупент або астмопент, еуспіран в інгаляціях з кишенькового інгалятора.
На другому етапі (лікування в стаціонарі важких форм бронхіальної астми) передбачається насамперед подання невідкладної допомоги( зняття приступу). При астматичному стані вона спрямована на ліквідацію бронхоспазму, поліпшення прохідності бронхів, зменшення секреції слизових залоз та набряку слизової оболонки, розрідження харкотиння.
Якщо приступ бронхіальної астми середньої тяжкості, призначають стимулятори адренорецепторів: орципреналіну сульфат (алупент, астмопент), беротек (фенотерол) та сальбутамол (вентолін). Астмопент (1,5% розчин для аерозолю по 20 мл) призначають дітям старше 3 років по 1 вдиху в момент приступу, до 6 років усередину 1/4 таблетки 0,005 г), старше 6 років -· 1/2 таблетки (0,01 г) 4 рази на день. Солутан дають усередину або в інгаляціях по 2-15 крапель 3 рази, під час приступу - до 30 крапель. Еуфілін призначають у дозі 8-10 мг/кг маси, яку поділяють на 3-4 введення внутрішньовенно 2,4% розчин по 0,2 мл/кг краплинне з ізотонічним розчином натрію хлориду обережно у разі недостатності дихання II-III ступеня)]. Рідше вводять 24 % розчин еуфіліну внутрішньом'язово.
При приступах астми, які часто рецидивують, після зняття обструкції призначають аерозоль бекломету (бекотиду) по 50-100 мкг (1-2 вдихи) 3-4 рази на день протягом 1-2 міс. Бекломет - кортикостероїдний препарат, що має місцеву дію на бронхи (протипоказанням є інфекція дихальних шляхів).
У комплексі лікування астми застосовують антигістамінні засоби: димедрол, піпольфен, супрастин, фенкарол, діазолін, змінюючи їх кожні 7 днів. На момент приступу при кашлі понад силу антигістамінні препарати дають разом з 20 % розчином натрію оксибутирату по 0,25-0,5 мл/кг внутрішньовенно або всередину; 0,5 % розчин седуксену (0,025 мл - 0,05 мл/кг) внутрішньом'язово 3 рази на день. Для зняття приступу застосовують геяарин підшкірно в добовій дозі 100 од/кг (кожні 8 год) протягом 7-10 днів. Антибіотики призначають тільки при наявності | інфекційно-запальних вогнищ. Застосовують препарати, що розріджують харкотиння: всередину настої алтеї або термопсису, відвари солодки, чебрецю, підбілу, подорожника, анісу (у вигляді збору), препарати йоду, бромгексин, інгаляції 2 % розчину натрію гідрокарбонату.
При легкому приступі астми призначають еуфілін у мікстурі, солутан, теофедрин, антастман у комбінації з антигістамінними препаратами, бромгексином, інгаляціями, відхаркувальними та відтяжними процедурами (банки, гарячі ножні ванни). З раціону хворого виключають продукти, багаті на екстрактивні речовини та пурини.
У післяприступному періоді застосовують інгаляції інталу, всередину кетотифен (задитен), проводять фізіотерапію: спочатку НВЧ, а потім електрофорез магнію сульфату, кальцію хлориду, гепарину, димедролу на грудну клітку, ультразвук, трансцереб-ральний електрофорез нікотинової кислоти, синусоїдальні модельовані струми. Призначають лікувальну фізкультуру, вітамінотерапію. Після зняття тяжкого приступу показаними є препарати, що стимулюють функцію надниркових залоз (етимізол, кальцію пантотенат, гліцерам).
Позаприступний період. Хворих на бронхіальну астму беруть на диспансерний облік. Дільничний педіатр разом з алергологом складають для кожного хворого план лікувальних та оздоровчих заходів із врахуванням тяжкості хвороби, схильності до повторних захворювань, побутових умов дитини. Мати повинна вести харчовий щоденник. Клінічно і лабораторно виявляють алерген та усувають контакт з ним. Проводять специфічну та неспецифічну десенсибілізацію, санацію вогнищ інфекції, лікувальну фізкультуру, голкотерапію, баротерапію, санаторно-курортне лікування, в тому числі в соляних копальнях. Курортне лікування таких хворих здійснюється в місцевих санаторіях.
При харчовій алергії показним є фітотерапія протягом 4-6 тижнів. Рекомендують такі збори трав:
Трави змішують і готують настій або відвар. Столову ложку суміші настоюють на склянці холодної води 2 год потім кип'ятять кілька хвилин. Дають пити теплим за 30 хв до їди 3 рази на день (до 5 років одноразово 50 мл, у 5-7 років - 100 мл. 7-14 років-150-200 мл). Проводять загартовування (контрастні ванни, обтирання, обливання або лікувальне плавання в басейні з поступовим зниженням температури).
Профілактичні щеплення дітям, які хворіли на бронхіальну астму, можна робити через 4 роки після останнього приступу.
Профілактика. До групи ризику по бронхіальній астмі входять діти з респіраторним алергозом, пневмонією та ГРВІ, які ускладнюються бронхообструктивним синдромом, алергічним діатезом та іншими аномаліями конституції. Імунізація цих дітей повинна здійснюватися обережно, з урахуванням поствакцинальної реакції, обов'язково на фоні прийому антигістамінних препаратів.
З метою профілактики захворювань органів дихання з перших днів життя дитини треба проводити загартовування,лікувальну фізкультуру, додержуватися правильного харчування та режиму дня. Велике значення у профілактиці бронхіальної астми має санітарно-освітня робота серед населення і особливо серед сімей з обтяженою спадковістю. Важливе місце в цьому належить медичній сестрі.
загрузка...

 
 

Цікаве

загрузка...