WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

Загрузка...
ГоловнаМедицина → Хвороба Крона - Реферат

Хвороба Крона - Реферат


Реферат на тему:
Хвороба Крона
Визначення. Хвороба Крона (регіональний ентерит, гранульоматозний ілеїт, або коліт) - гранульоматозне запалення травного тракту невідомої етіології з переважною локалізацією в термінальному відділі здухвинної кишки, що характеризується стенозом уражених ділянок, утворенням нориць і позакишковими проявами (артрити, пошкодження шкіри, очей та ін.), (А.С. ЛОгінов, А.І. Паржнов, 2000).
Етіологія. Етіологія хвороби Крона докінця нез'ясована. Серед факторів, яким віддається певна роль у виникненні хвороби передбачається її зв'язок з іерсиніями, хламідіями, вірусами, патогенними ентеробактеріями, окремими штамами кишкової палички, але ця роль кінцево не доказана.
З інших можливих факторів розглядаються особливості харчування (недостатня кількість клітковини в раціоні), часте вживання консервантів та хімічних барвників. Описані сімейні випадки захворювання.
Патогенез. Ведуче місце в патогенезі хвороби Крона займають аутоімунні механізми. При цьому в організмі появляються антитіла (імуноглобуліни класу G) до епітелію тонкої і товстої кишки і сенсибілізовані до антигенів з слизової оболонки товстої кишки лімфоцитів, зниження рівня як наслідок секреторного імуноглобуліну, в шлунково-кишковому тракті розвивається запальний процес з послідуючим утворенням виразок, некрозів, кишкових кровотеч. Одночасно в результаті аутоімунних механізмів розвиваються позакишкові прояви хвороби.
Класифікація (Г.А. Григорьева, 1994).
В залежності від локалізації виділяють:
Тип 1. а) ураження обмежено одним сегментом тонкої кишки;
б) ураження ілеоцекальної ділянки;
в) ураження обмежено відрізком товстої кишки.
Тип 2. а) уражаються сегменти як тонкої так і товстої кишки;
б) має місце поєднане ураження кишківника з шлунком, стравоходом, чи слизовою оболонкою порожнини рота.
Клінічні форми хвороби Крона (W. Walfish, 1992, А.Г. Логінов і співавт., 1992):
Гостра форма - наростаючі болі в правому квадраті живота, нудота, блювота, пронос з домішками крові, метеоризм, підвищення температури тіла, ШОЕ, лейкоцитоз.
Хронічні форми: а) стенозуюча - рецидивуюча часткова кишкова непрохідність з сильними спастичними болями у животі, вздуття, блювота;
б)запальна з первинним хронічним перебігом, рецидивуюча діарея, анемія, гіпопротеїнемія, набряки, порушення всмоктування;
в) дифузний еюноілеїт - болючість в правій здухвинній зоні, інколи кишковою непрохідністю, зниженням маси тіла аж до виснаження;
г) по типу абдомінальних нориць і абсцесів на пізніх стадіях хвороби (шлунково-кишкові, кишкиво-заочеревинні, кишково-шкірні), що проявляються болями в животі, лихоманкою, виснаженням.
Позакишкові прояви Крона:
1. Прояви, що відповідають активності патологічного процесу в кишці та обумовлені імунобіологічними процесами і активацію кишкової мікрофлори:
- периферичні артрити
- епісклерит
- афтозний стоматит
- вузликова ерітема
- гангренозна піодермія
2. Прояви зв'язані з генотипом HLA27:
- анкілозуючий спондилоартрит
- сакроілеїт
- первинний склерозуючий холангіт
3. Обумовлені порушенням всмоктування:
- сечокам'яна хвороба (порушення обміну сечової кислоти, олужнення сечі)
- жовчекам'яна хвороба (порушення реабсорбції жовчних кислот)
- анемія
- порушення згортання крові
- вторинний амілоїдоз на фоні тривалого гнійного і запального процесу
Окрім приведеної у 1999 році у Відні (Австрія) була прийнята клінічна або фенотипова кдасифікація хвороби Крона, метою якої є стандартизація клінічної оцінки пацієнтів.
А. Вік:
- до 40 років;
- 40 років і старші;
В. Перебіг:
- без звужень;
- без пенетрацій;
- із звуженнями;
- з пенетрацією;
L. Локалізація:
- термінальний відділ тонкої кишки;
- товста кишка;
- ілеоцекальна ділянка;
- верхні відділи шлунково-кишкового тракту;
Стадії:
- готсра (гострий ілеїт);
- хронічна;
- рецидивуюча;
Клінічні форми:
- гострий ілеїт;
- єюноілеїт з синдромом тонкокишкової непрохідності;
- хронічний єюноілеїт з синдромом порушеного всмоктування;
- гранульоматозний коліт;
- гранульоматозний проктит;
- гранульоматозний аппендицит.
Приклади формулювання діагнозу.
1. Хвороба Крона з локалізацією в тонкій кишці, дифузний еюноілеїт в стадії загострення, гангренозна піодермія.
2. Хвороба Крона з локалізацією в товстій кишці (гранульоматозний коліт) з наявністю кишково-заочеревинних нориць в стадії загострення, вторинний амілоїдоз.
Ускладнення: перфорація виразок
- гостра токсична дилятація товстої кишки
- кишкові кровотечі
- нориці
- стріктури товстої кишки
Діагностика.
1. Загальний аналіз крові і сечі до і після лікування
2. Копрограма в динаміці.
3. Біохімічне дослідження крові з визначенням загального білка та його фракцій, рівня амінотрансфераз, білірубіну, натрію, калію, заліза, кальцію, сечової кислоти до і після лікування.
4. Ультразвукове дослідження нирок і жовчовивідних шляхів до лікування.
5. Фіброгастродуоденоскопія.
6. Ректороманоскопія (до і після лікування).
7. Колоноскопія з біопсією та морфологічним дослідженням біоптатів до і після лікування.
8. Ірігоскопія з визначенням стадій хвороби (див. додаток);
9. Визначення в крові Т- і В-лімфоцитів, їх субпопуляцій, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів до і після лікування.
Для визначення активності хвороби Крона W Best et al., 1976 запропонували індекс активності:
1. Кількість дефекацій неоформленим стільцем за тиждень х 2
2. Інтенсивність болю в животі (0 - немає болю, 1 - легкий біль, 2 - виражений, 3 - сильний біль) х 5
3. Самопочуття на протязі тижня (0 - добре, 1 - задовільне, 2 - погане, 3 - дуже погане) х7
4. Дефіцит маси тіла, що вираховується за формулою:
Фактична маса тіла, кг х 100
Нормативна маса тіла, кг
5. Напруження живота при пальпації (0 - немає, 2 - сумнівне, 5 - 6) х10
6. Необхідність в симптоматичному лікуванні діареї (0 - немає, 1 - є) х 30
7. Гематокрит. Різниця між фактичним і нормальним х 6
8. Інші симптоми хвороби Крона (наявність симптому - 1, відсутність - 0 болі в суглобах, артрит, іридоцикліт, увеїт, вузлова арітема, піодермія, афтозний стоматит, анальні нориці, параректальний абсцес, нориці). Сума позитивних симптомів пункту 8 х 20
Сумарний індекс активності: сума значень пунктів 1-8; при невеликій активності - 150 балів.
Лікування.
1. Дієта: При індексі > 150 балів - дієта 4 б, при індексі <150 балів - парентеральне харчування
2. До дієти додаються порталак, віосорт, сурвімед по 1 ст. л. на 200 мл води
3. Серед препаратів для перентерального введення, показані:
а) альвезін, амінасол - по 250-500 мл
б) 10% розчин глюкози - по 250-500 мл
в) жирові емульсії (ліпофундін,інтраліпід) по 500 мл щоденно, 7-10 днів
г) жиророзчинні організми
д) фолієва кислота
ж) вітамін В12
Протизапальна терапія.
І. 150 балів:
а) преднізолон 1 мг/кг маси тіла;
б) гідрокортизон - по 100 мг в 150 мл NaCl, щоденно довенно, 3-5 днів
ІІІ. Антибіотики:
- метронідазол по 10-20 мг/кг на добу, 4-6 тижнів;
- ципрофлоксацин (ципринол, ципролент) по 1-2г, 1-2 тижні;
- ампіцилін, пентриксіл по 0,5-1г через 6 годин, не більше 2 тижнів
ІV. Симптоматична терапія:
- імодіум по 25 крапель, 1-2 рази на день, або в капсулах по 2 мг 2-3 рази на день
- кодеїну фосфат по 0,015г, 3-4 рази на день
- смекта, альмагель в звичайних дозах
- холестирамін по 1 ч. л. 3 рази на день за 40 хв до їди, запивати водою, 7-14 тижнів
- вітамін В12 по 600 мкг домязево
Прогноз: сприятливий при індексі активності <150 і несприятливий при його перевищенні 150 балів.
загрузка...

 
 

Цікаве

загрузка...