WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

Загрузка...
ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Місто Фастів – історія і сучасність - Реферат

Місто Фастів – історія і сучасність - Реферат


Реферат на тему:
Місто Фастів - історія і сучасність
План
Історія міста - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 3
Населення, освіта, наука і культура - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 19
Релігія - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 20
Заклади освіти, науки. Місцеві періодичні видання. Розвиток культури і мистецтва. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 21
Промислові об'єкти - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 22
Література
ІСТОРІЯ МІСТА ФАСТІВ
Фастів розташований на річці Унаві, притоці Ірпеня, за 64 км від Києва.
Значний залізничний вузол Південно-Західної залізниці. Населення - 42,4 тис. чоловік.
Фастів - центр однойменного району, площа якого 931 кв. км. Населення - 58,5 тис. чоловік. Сільське населення становить 84% На території району - одна селищна і 22 сільські Ради депутатів трудящих, яким підпорядковані 48 населених пунктів. З корисних копалин у районі є граніти, рябі глини, в долині річки Ірпеня - торф. В економіці провідне місце посідає сільське господарство. В районі - 17 колгоспів, 3 радгоспи і 3 підсобні господарства. Земельні угіддя - 68,1 тис. га, з них 70% становить орна земля. Вирощують переважно зернові культури й цукрові буряки. Розвинуте молочно-м'ясне тваринництво. Тут є 18 промислових підприємств. У населених пунктах - 5 лікарень, протитуберкульозний диспансер, 11 пологових будинків, поліклініка, 3 медамбулаторії, 34 медпункти. У районі - 55 шкіл, у т. ч. 20 середніх, 21 восьмирічна, 8 початкових, школа-інтернат, 4 вечірні та заочна середні школи, а також 2 музичні школи, зоотехнікум та дитяча спортивна школа, 10 будинків культури, 39 клубів, 35 бібліотек. Діють 10 народних університетів.
На території сучасного Фастова в 1954 році досліджено пізньо палеолітичну стоянку, де виявлено залишки вогнищ Та місця для виготовлення крем'яних знарядь праці. На околицях знайдено прясла з червоного шиферу та бронзовий енколпіон періоду Київської Русі. Між Фастовом та Мар'янівкою розкопані кочівницькі кургани (X-XII ст.).
Уперше в історичних документах Фастів згадується під 1390 роком, коли київський князь Володимир Ольгердович підтвердив право роду князів Рожиновських на володіння Фастовом. Отже, наприкінці XIV ст. поселення Фастів уже існувало, але через наскоки татар на початку XV ст. жителі залишили його. На початку XVI ст. тут знову почали селитися люди. В середині століття поселення належало Івашенцевичам, головний .маєток яких знаходився в Макарові (тому їх називали ще Макаревичами). Один із спадкоємців, Андрій Макаревич, у 1561 році заставив Фастів київському римсько-католицькому епіскопові М. Пацу, а в 1568 році поселення у числі інших, відомих під назвою "Глібова на Рпені", Сигіз-мунд Август пожалував "вічним дідичним правом" епіскопу Б. Гулькевичу. Це призвело до тривалої і впертої суперечки між Макаревичами та їх спадкоємцями і католицькими епіскопами. Справа розглядалась у судах різних інстанцій. Нарешті Люблінський трибунал вирішив її на користь епіскопів.
За час судової тяганини Фастів знову занепав. Лише після того, як епіскоп Й. Верещинеький пообіцяв звільнити жителів від податків і надати інші привілеї, населення почало зростати. Й. Верєщинсьний намагався перетворити Фастів на один із центрів католицизму на Україні. Він заснував тут друкарню, побудував костьол. Навіть перейменував село на "Новий Верещин". Наступник його епіскоп К. Казимирський повернув селу попередню назву. На його клопотання король Сигізмунд ІІІ у 1601 році надав Фастову права і привілеї містечка. За К. Казимирського єзуїти зміцнили свої позиції. Фастів став резиденцією епіскопів. У 1612 році в містечку був відкритий єзуїтський колегіум, а в 1638 році - заснований монастир бернардинів.,
У першій половині XVII ст. Фастів хоч і мав привілеї містечка, по суті лишався селом. У 1630 році тут налічувалося 152 двори. Розвинуте було скотарство, значно менше - хліборобство Важливе місце в господарстві посідали промисли, зокрема рибальство і мисливство, а також ремесла: ткацтво, гончарство, обробка дерева. Тарифи поборів Київського воєводства 1631 року називають у Фастові 19 ремісників.
Населення Фастова зазнавало жорстокого феодально-кріпосницького й національно-релігійного гніту. Польська шляхта і католицьке духовенство захопили кращі землі, збільшували з кожним роком феодальні повинності, силою насаджували католицизм. Утиски і свавілля польських панів посилювали ненависть жителів містечка до магнатів і шляхти. У 1618 році міщани Фастова взяли активну участь у великому антифеодальному повстанні, що спалахнуло в центральній частині Київського воєводства.Коли почалася визвольна війна українського народу під, проводом Богдана Хмельницького, вони знову повстали.,на боротьбу проти гнобителів. У червні 1648 року посланець київського воєводи А. Киселя скаржився Богдану Хмельницькому, що загони, створені жителями Фастова і навколишніх сіл, вчинили напад на маєток брацлавського воєводи, забрали худобу, запаси пороху, зброю, а потім спустошили Мотовилівський та Білогородський маєтки5. Даремно католицький епіскоп О. Соколовський намагався утримати Фастівський маєток. Козаки разом з повсталим населенням захопили його, порубали багато шляхти, знищили всі заклади єзуїтів та бернардинів. З 1648 року Фастів став сотенним містечком Білоцерківського полку. В 1654 році тут стояв з військом Богдан Хмельницький і разом з боярином В. В. Бутурліним був присутнім, коли місцеві жителі урочисто присягали на вірність Російській державі.
3а Андрусівським перемир'ям Фастів залишився під владою шляхетської Польщі. Знову посилилась експлуатація міщан і селян, почався наступ уніатства на право славну церкву, переслідування української мови і культури. Крім того, у другій половині XVII ст. Фастів зазнавав кілька разів спустошливих нападів татарських орд. Все це спричинилося до того, що містечко спустіло і занепало.
Піднесення економічного й політичного життя Фастова наприкінці XVII - на початку XVIII ст. пов'язане з діяльністю народного героя Семена Палія - видатного організатора заселення та відбудови господарства південної Київщини, керівника народно-визвольної боротьби проти польсько-шляхетських загарбників. Війна з Туреччиною і потреба захисту кордонів від татарських орд вимагали від Речі Посполитої збільшення кількості військ. Щоб використати для цього правобережне козацтво, уряд юридично дозволив його існування, але під контролем польських комісарів-регіментарів. У 1684 році С. Палій на основі королівського універсалу одержав "приповідний лист" на
загрузка...

 
 

Цікаве

загрузка...