WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Риби річки Прут - Реферат

Риби річки Прут - Реферат

. Всі риби розмножуються, живляться, мігрують лише в певних її межах . Ці межі залежать від виду риби й можуть бути дуже вузькими або, навпаки, широкими .
Знаючи залежність певних видів риб від температури води, можна під час пошуків їх ппромислових концентрацій орієнтуватися за розподілом води певної температури у водоймі .
Активність більшості наших прісноводних риб узимку зменшується, але не в усіх однаково .
Риби кожного виду найактивніші в певному проміжку температур . В зв?язку з цим одних з них відносять до теплолюбних , а інших-до холоднолюбних .
Вплив розчиненого у воді кисню
на життя риб
Рибам, як і іншим тваринам, для підтримання життя потрібний кисень, який бере участь у диханні . Більша частина кисню проникає у воду з повітря. Частково він утворюється у воді внаслідок життєдіяльності зелених рослин .
Один літр повітря містить його близько 210 см . куб. У такому ж об?ємі води кисню не більше 10 см. куб . , тобто у 20 разів менше ніж у повітрі . Отже, риби повинні весь час відшукувати місця, багаті на кисень .
Основним органом газообміну риб є зябра, які в кісткових риб містяться по боках голови під зябровими кришками й мають вигляд дуг .
Процес дихання риб схематично можна подати так . Коли рот відкритий і закриті зяброві кришки, вода входить у ротову порожнину, проходить між зябровими пелюстками в зяброву порожнину . Це-вдих . Потім рот закривається, зяброві кришки відкриваються і вода виходить назовні . Завдяки цьому вода безперервно омиває зяброві пелюстки .
Дихальний обмін залежить від віку риби, її рухливості, насиченості води газами, температури води та ряду інших факторів .
При дуже малій швидкості течії води риби (коропові, окуневі, осетрові, щукові та ін.) посилено дихають .
У деяких риб (в?юн, пічкур, щипавка) функцію дихання може виконувати середня кишка , а в інших (вугор) - шкіра тощо .
Від нестачі кисню риби виснажуються, а потім гинуть . Інколи це явище стає масовим . Тоді говорять про так звану задуху - масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню .
Залежність риб від солоності водойм
Відомо, що чистої води у природі не існує . авіть дощова вода має розчинені гази й різні солі .
Риби, як і інші мешканці води, повинні весь час підтримувати рівновагу між солями в їхній крові й тканинній рідині та солями навколишнього середовища .
Прісноводні риби весь час живуть у прісній воді і, як правило, у солонуватих водах не зустрічаються . Більшості з них не властиві далекі переміщення . До них належать озерні риби (карась, в?юн, лин), озерно-річкові (окунь, в?язь, щука) та річкові (головень, підуст, харіус) .
Що і скільки їдять риби
Щоб розвиватись, рости й розмножуватися, риб повинні витрачати енергію. Енергія поповнюється за рахунок їжі, яку їм доводиться відшукувати в навколишньому середовищі .
За характером живлення всіх риб можна поділити на твариноїдних і рослиноїдних . Правда, цей поділ досить умовний . Найчастіше риби-всеїдні тварини .
Основною їжею рослиноїдних риб є водяна рослинність . Риб, які споживали б тільки рослинну їжу, у наших річках та озерах майже немає .
До твариноїдних належить більшість наших риб . Їх у свою чергу можна поділити на миролюбних-планктоноїдних та бентосоїдних і хижих, або рибоїдних .
Планктоноїдні риби в дорослому стані споживають переважно рачків, які живуть у товщі води (зоопланктон) . До них належить чехоня і верховодка .
Бентосоїдні риби живляться кормовими запасами дна, личинками комах, черв?яками та молюсками (лящ, короп, густера, йорж, карась) .
Велику групу становлять так звані всеїдні риби . Вони можуть живитися рослинами, різними безхребетними тваринами та рибами .
Дослідниками встановлено, що не всі риби їдять щоденно .
Встановлено, що більшість рибможе з?їсти за одтн раз корму не більше половини своєї маси .
Спостерігається певна залежність між кількістю спожитого корму і його якістю .
З живленням риб пов?язані їхні кормові міграції, тобто переміщення в певні строки у місця, де умови живлення найсприятливіші . Знання цих переміщень дає змогу рибалкам так організувати промисел, щоб при меншій затраті часу піймати більше риби .
Коли і як розмножується риба
Період розмноження, або нерест, особливий у житті риб . Він обумовлений наявністю у водоймі тих сприятливих умов, до яких пристосований даний вид риби .
Це насамперед температура води . У кожного виду є власні, найсприятливіші для розмноження межі температури . Якщо температура води виходить за ці межі, нересту може взагалі не бути або він відбувається частково .
Більшість наших прісноводних риб розмножується з весни до початку літа .
Кожний вид риби збирається на нерест в особливі місця, нерестовища .
Більшість риб розмножується ікрою . Самки випускають ікру у воду, на дно або на рослини, а самці в цей час поливають її молочком-сім?яною рідиною . Внаслідок цього ікра запліднюється .
Плодючість, тобто кількість ікринок, яку відкладає самка риби під час нересту, у різних видів не однакова .
Риби досягають статевої зрілості в різному віці . Більшість прісноводних риб уперше нереститься в три-чотирирічному віці .
Розвиток риб
Відклавши ікру більшість риб на цьому припиняє турботу про потомство .
Ріст риб та їх вік
Тіло переважної більшості риб укрите лускою . Маленька луска з?являється на тілі, коли його довжина досягає 1-2 см . Кількість лусок не змінюється, але розміри їх з віком риби збільшуються . Саме луска дає змогу визначити не лише тривалість життя риби, а й темп її росту за кожний рік .
На тілі риби луска міститься в особливій шкіряній "кишеньці" , з якої виступає лише частина її .
За рік, як правило, формується одна зона широких склеритів (улітку) і одна зона вузьких (восени й узимку), тому кількість таких подвійних зон відповідає віку риби . Виявляється, що риби протягом року ростуть нерівномірно . Це й позначається на їхній лусці .
У багатьох риб на лусці утворюються так звані нерестові марки . За їх кількістю можна визначити, скільки разів у своєму житті нерестилась риба і в якому віці вона почала розмножуватися .
Тривалість життя різних риб неоднакова .
Як визначають риб
Розглядаючи риб, безумовно, хочеться дізнатися, як вони називаються .
Часто одна риба в різних місцях називається неодинаково . Тому зручніше вживати не народні назви , а наукові .
Тіло рибискладається з голови, тулуба і хвостового стебла . Межею між головою і тулубом є зяброві щілини, а між тулубом і хвостовим стеблом - анальний отвір . На тулубі містяться непарний спинний плавець та парні плавці - грудні й черевні, а на хвостовому стеблі - анальний і хвостовий плавці (обидва непарні) .
Рот утворений щелепними кістками . Положення його визначається проходженням горизонталі від кінця рота до очей . Верхній рот - горизонталь вище від ока, кінцевий - на рівні середини ока , нижній нижче від ока . Висувний рот - властивість рота висуватися вперед чи вниз , утворюючи ротову трубку . За формою рот розрізняють півмісяцевий , поперечний, косий.
Розрізняють такі промені плавців : гіллясті - розходяться у верхній частині або майже біля основи плавця
загрузка...

 
 

Цікаве

загрузка...